На зупинці трамваю я на тебе чекаю,
Вже й непевен, не знаю,чи ти прийдеш, чи ні?
Уже ніч наступає, вже не ходять трамваї,
А тебе все немає, дуже прикро мені.
Приспів.
Ти мабуть жартувала, як мене цілувала,
До грудей пригортала у зеленім саду,
І тихенько сказала: »Навідь гадки не мала,
Що тебе покохала я собі на біду»
Мов напилися трунку ми від тих поцілунків,
Що котилися лунко між зелених дібров.
Від обіймів тих, мила, в мене виросли крила,
Душу й тіло зігріла ця раптова любов.
Приспів
Ген вже обрій палає, болем серденько крає,
Соловейко співає світанкові пісні.
На зупинці трамваю я на тебе чекаю,
Тебе досі немає, дуже прикро мені.
Приспів.
Може день ти забула, чи лягла та й заснула,
Чи де ін де гайнула, чи щось інше либонь,
Може ти захворіла, може іншого зстріла,
Може хата горіла, ти гасила вогонь!?
Приспів
Ти мабуть жартувала, як мене цілувала,
До грудей пригортала у зеленім саду,
І тихенько сказала:»Навіть гадки не мала,
Що тебе покохала я собі на біду.»
Микола Токар Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 9604 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.
Поэзия : Тимочке - В. Навлинский P.S. Послание любимому внучку Тимофею от дедушки Ветиславика -
В прошлом - проповедника Евангелия Христова.
20. 10. 2013 г.