Розплітали мої коси веснянії грози
І помили мої ноги світанкові роси
Були радості й печалі на моїй дорозі
Про любов писала в віршах
Про розлуку в прозі
Залишилися зімною туги та розлуки
Знову сонце заховалось
В шибку дощ постукав
Осінь кличе за собою на вузеньку стежку
Вишиває ніч на небі зоряну мережку
Хочу серцем зрозуміти
Й розумом пізнати
Все, що дав мені Спаситель
І що хоче дати
А коли прийду до Бога
В Кришталеве Місто
То почути, що й для мене
Є у ньому місце
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Совесть - Лариса Зуйкова Совесть, это то, что заложено Богом в сердце каждого человека, приходящего в мир.Иногда мы её заглушаем, иногда затаптываем, но иногда она может сгореть и тогда говорят: О, это человек с прожжённой совестью. И чем раньше человек обратится к своему Создателю, через Иисуса Христа, тем меньше он повредит свою душу.
